Що oзначає слово - "мудрувати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


МУДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. Удаватися в зайві й непотрібні міркування. Не мудруй багато, а працюй завзято (Укр.. присл.., 1955, 389); — Хлопці! Геть його з дороги! Хай так дуже не мудрує! (Л. Укр., II, 1951, 366); // Вигадувати, робити щось незвичайне.

Покиньмо їх та ходім поки за писарем; будемо дивитись, що той мудрує (Кв.-Осн., II, 1956, 269); [Лука:] Текла собі річка тихо, мирно — і на тобі! Як крота її під землю! Хто це у вас мудрує? (Мокр., П’єси, 1959, 193).

2. ірон. Те саме, що хитрува́ти. Пархоме, в щасті не брикай! В нудьзі притьмом не лізь до неба! Людей питай, свій розум май! Як не мудруй, — а вмерти треба!.. (Г.-Арт., Байки… 1958, 82); Ну й мудрує ж каверзна лисиця, От була, і вже її нема!.. (Бичко, Вогнище, 1959, 83); — Не прикидайтеся, не мудруйте, пане сотнику! — перебив Жолкєвський (Ле, Наливайко, 1957, 27).

3. над чим і без додатка, розм. Те саме, що розду́мувати; обмірковувати. Правдивий воїн не дрімає, Без просипу же і не п’є; Мудрує, дума, розглядає. Такий і ворогів поб’є (Котл., І, 1952, 214); Ми всі утрьох мудрували над тим трудним питанням (Коцюб., II, 1955, 362); — Довго я мудрував, де б мені.. достати той пачпорт [паспорт] (Укр. поети-романтики.., 1968, 237); Іван Пісня став одним із найдіяльніших учасників підготовки до втечі [з фашистської тюрми].. Все мудрував, усе зважував (Збан., Єдина, 1959, 218).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 820.