МУЗИ́ЧНО, присл.
1. З музичного погляду. Музична грамотна людина; // Засобами музики. Він [диригент] музично оформив майже всю програму, постійно оновлює репертуар (Мист., 6, 1958, 19).
2. Подібно до музики; мелодійно. Прийшли невільниці, знаками покликали її [Настю], привели до галерейки, де музично дзюрчав фонтан (Тулуб, Людолови, І, 1957, 255); Музично звучить мова.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 824.