МУЗИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. музи́чний. Пісня справила на нього таке величезне враження і так захопила своєю музичністю, що він не втримався і тут же спробував відтворити її мотив, замугикавши щось собі під ніс (Трубл., II, 1950, 179); Музичність дитини; Прозорість і ясність образів, музичність мови балад Сосюри контрастує з ускладненістю форми (Вітч., 2, 1965, 170).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 824.