МУЛЬТИПЛІКА́ТОР, а, ч.
1. Кіно— або фотокамера, що має багато об’єктивів і дає відразу багато знімків з одного предмета.
2. Фахівець із мультиплікації. Досить значне місце в роботі мультиплікаторів, зрозуміло, займає створення фільмів для дітей (Рад. Укр., 28.УІ 1967, 3); Режисер-мультиплікатор; Художник-мультиплікатор.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 826.