МУ́ЛЬЧА, і, ж., с. г. Матеріал (дрібна солома, листя, торф і т. ін.) для мульчування грунту. Мульчують суниці між рядками та в рядках навесні.. Для мульчі використовують дрібну солому й листя (Сад. і ягідн., 1957, 251); Мульчу з торфу або тирси залишають і після появи сходів (Лісівн. і полозах. лісорозв., 1956, 213).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 826.