МУНІ́ЦІЯ, ї, ж., збірн., розм., заст. Амуніція (у 1 знач.). Муніцію і все для воєнної справи кожний мав при собі (Стор., І, 1957, 265); А там десь на позиції, Без зброї, без муніції, У полі босі й голі Вмирають козаки… (Олесь, Вибр., 1958, 289).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 827.