МУРАШВА́, и, ж. Збірн. до мура́шка й му́раха. Є прикмети, що перед дощем, бджоли не вилітають за взятком, а мурашва не снує біля свого гнізда (Колг. Укр., 8, 1956, 41); * У порівн. Діти, як мурашва, розповзлися по зеленій галявині (Ів.. Життя.., 1945, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 828.