Що oзначає слово - "мурашник"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


МУРА́ШНИК, мура́шника́, ч.

1. Конусоподібна купа з хвої, сухої трави, землі, шматочків листя й т. ін., що є надземною частиною житла мурашок. Ганна в задумі дивилась собі під ноги, копирсала нагаєм мурашник (Гончар, II, 1959, 259); Коли в мурашниках закрита частина ходів і навкруги мало повзає мурашок — чекай дощу (Наука.., 7, 1956, 24); * У порівн. За вікнами стояла ще ніч, а в приміщенні, як у мурашнику, товклися люди (Коцюба, Перед грозою, 1958, 43).

2. перен. Про велику кількість людей. Гордий, холодний, сріблясто-блідий [місяць], наче переляканий, сумно дивився на бідну землицю, на її людський мурашник і людську долю (Кобр., Вибр., 1954, 207); Коло ганку і на подвір’ї вже зібрався увесь розтривожений монастирський мурашник (Мик., II, 1957, 405); // Про місце, де перебуває велика кількість людей. Важко простежити шлях людини в такому кипучому велетенському мурашнику, як місто з кількамільйонним населенням (Дмит., Розлука, 1957, 209).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 828.