МУСТЬЄ́РСЬКИЙ, а, е, архл. Стос. до мустьєрської епохи. Мустьерські стоянки містилися на березі р. Сухі Яли.. Тут було стійбище первісних мисливців на диких биків та коней (Наука.., 12, 1965, 3).
∆ Мустьє́рська епо́ха — одна з епох первісної культури, останній етап раннього палеоліту. Ранній палеоліт поділяється на три великі епохи: шельську, ашельську і мустьєрську (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 11); Мустьєрська культура — культура останнього етапу раннього палеоліту.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 831.