МУСЯНЖЕ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що мося́жний. * У порівн. Одразу двері на вулицю одчинилися, і з сіней вийшов білоголовий хлопець — лице засмажене, темне, як мусянжеве (Вас., II, 1959, 367).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 831.