Що oзначає слово - "мученицький"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


МУ́ЧЕНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до му́ченик і му́чеництво. Від таких людей [жандармів, станових], крім простої та прикрої тяганини, ніякого мученицького вінця не діждешся (Фр., II, 1950, 148); Він не мав ніякого уявлення про те, як потопають люди, і тепер, з головою занурившись у воду незнайомої річки, вирішив, що настав кінець його мученицькому життю (Загреб., Європа 45, 1959, 100); // Який настає в муках. Юні герої мужньо прийняли мученицьку смерть (Іст. УРСР, II, 1957, 556); // Який виражає муку, страждання. З таким мученицьким обличчям підводився [Довбня] зі стільця, наче сходив на голгофу (Кир., Вибр., 1960, 317).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 833.