МУ́ЧЕНИЦЯ, і, ж. Жін. до му́ченик. Еней там [у пеклі] бачив щось немало.. мучениць в смолі (Котл., І, 1952, 142); Обличчя в неї гарне: з тонкими рисами, немов старовинна.. ікона. І страждання на ньому схоже на страждання мучениці (Стельмах, І, 1962, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 833.