МУШТА́РДА, и, ж., зах. Особливим способом приготовлена гірчиця. — У вас,— кажу, — вишивана сорочка; чом же від неї не дуріють дівки?.. — Еге! Минулося моє! Що моя сорочка? Усе їдно [одно], що муштарда по обіді (Коцюб., І, 1955, 464).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 835.