МІЖНАРО́ДНИК, а, ч.
1. Фахівець з питань міжнародної політики, міжнародного права. Обов’язок лекторів-міжнародників — допомогти кожній радянській людині до кінця усвідомити всю велич покладеної історією на комуністів, на Радянський Союз місії в боротьбі за забезпечення міцного, тривалого миру, за відвернення світової термоядерної війни (Ком. Укр., 12, 1963, 20).
2. Те саме, що інтернаціоналі́ст. Ми — противники національної ворожнечі, національного розбрату, національної відособленості. Ми — міжнародники, інтернаціоналісти (Ленін, 30, 1951, 263).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 728.