МІЗЕРО́ТА, и, ж., розм. Те саме, що мізе́рія 1. За життя Аркадія, коли опливали в достатках, не чути було ніколи про злодіїв, то хто тепер мав би лакомитись на їх мізероту? (Вільде, Сестри.., 1958, 569).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 731.