МІЗИ́НОК, нка, ч., розм. Те саме, що мізи́нець 1. [Пріся:] Хоч ти мнеш десять шкір за одну хвилинку, А мені не зігнеш пальчика-мізинка (Коч., П’єси, 1951, 203).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 731.