МІКОРИ́ЗА, и, ж, спец. Співжиття грибів з корінням вищих рослин. Де ще мав би він можливість годинами працювати над мікроскопом, з подивом дізнаючись, що на коріннях дуба поселяються цілі колонії особливо корисного грибка, так званої мікоризи? (Гончар, Таврія, 1952, 244).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 732.