МІЛІТАРИ́ЗМ, у, ч. Реакційна політика озброєння і підготовки до війни, яку ведуть імперіалістичні держави; політичне панування воєнщини у капіталістичних країнах. Світові війни і економічні кризи, мілітаризм і політичні потрясіння прискорили переростання монополістичного капіталізму в державно-монополістичний (Програма КПРС, 1961, 23); Вогонь священного гніву і боротьби проти загарбницького хижацтва німецького мілітаризму ще більш з’єднав докупи слов’янські народи (Тич., III, 1956, 336).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 736.