МІНОВО́З, а, ч. Машина або віз для перевезення мін або інших боєприпасів, а також той, хто їх возить. Під час бою міновози мусять курсувати весь час з боєприпасами на вогневу, проскакуючи сюди хоч серед білого дня, хоч на очах у противника (Гончар, III, 1959, 203).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 742.