МІРО́ШНИКІВ, кова, кове. Належний мірошникові. От моторніші [парубки] кинулись до греблі, відчепили мірошників човен.. та й поїхали визволяти, хто там кричить (Кв.-Осн., II, 1956, 251).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 747.