МІСИ́ТИСЯ, мі́ситься, недок. Пас. до міси́ти 1. Як діжа не міситься, то сім’я біситься (Номис, 1864, № 14117); Місилось вапна біле тісто, Варились в печах перші сплави (Воронько, Славен мир, 1950, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 748.