МІСТИФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. і недок., перех. і без додатка. Вводити в оману. — Це не студенти. Ви мене містифікуєте (Довж., І, 1958, 476); Писав [М. Гоголь] задирливі сатири, вміщав у часописах нищівну критику на себе самого, розважався і містифікував (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 159); // Пояснювати реальні явища у дусі містики.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 750.