МІСТИ́ЧНО. Присл. до місти́чний. Слов’янщина! — який величний гук, Який широкий і містично темний! (Л. Укр., І, 1951, 107); Нездорова атмосфера в домі після смерті батька, підсилена безбожною побожністю Олени.., містично настроювали й таку тверезу голову, як Ольгу (Вільде, Сестри.., 1958, 367).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 750.