МІСЯЦЕ́ВИЙ і МІ́СЯЦІВ, мі́сяце́ва, мі́сяце́ве. Прикм. до мі́#сяць 1И Вже зорі поскакували, й тонесенький серпанок місяцевий блищав над дубом, ніби зачепивсь за кучеряву гіллячку (Вовчок, І, 1955, 382); За лицем [Місяця] висунулась з-за лісу місяцева сива та довга борода (Н.-Лев., IV, 1956, 10); Сів Дударик на коника та й їде під небо. Приїхали до місяцевого батька (Тич., І, 1957, 148).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 753.