МІ́ТИНГ, у, ч. Масові збори з приводу обговорення якихось злободенних питань, переважно політичних. Їй здається, що панові Валер’янові після його промов на мітингах небезпечно сидіти вдома (Коцюб., II, 1955, 169); В Арсеналі не припиняються мітинги — так багато треба сказати робітникам, так багато треба знати в ці дні (Довж., І, 1958, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 755.