МІТЛИ́ЦЯ, і, ас. Кормова трав’яниста рослина родини злакових із складним колосом. Крім тимофіївки, пошкоджують [колосові мухи] вівсяницю червону, мітлицю, вжу збірну і жито (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 256); Прокіп махав грабками, не розбираючи, ..чи овес, чи стоколос, мітлиця чи усякий бур’ян (Н.-Лев., III, 1956, 124).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 756.