МІ́ЧМАНКА, и, ж. Формений кашкет з козирком для молодшого і старшого командного складу флоту, а також цивільний кашкет подібного вигляду. Хто б сказав, що під його мічманкою з золотою емблемою заховане поріділе волосся?.. (Ткач, Крута хвиля, 1956, 273); Він був у ватянці .. і мав на голові свою незмінну мічманку (Кучер, Прощай.., 1957, 358).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 760.