МІЧУ́РІНЕЦЬ, нця, ч. Послідовники І. В. Мічуріна, видатного радянського вченого. В багатьох республіках нашої країни є станції юних натуралістів, де молоді мічурінці не тільки навчаються, а й починають глибше розуміти і більше любити природу рідної батьківщини (Колг. Укр., З, 1957, 24); Коли вийшли на сцену зовсім юні мічурінці.. і повернули йому [І. В. Мічуріну], своєму дідусеві, з любов’ю його яблука,.. — він тихо заплакав (Довж., І, 1958, 499).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 760.