Що oзначає слово - "мішкуватий"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


МІШКУВА́ТИЙ, а, е.

1. Схожий на мішок, ширший, ніж потрібно (про одяг). А яким буде його перший погляд, коли він побачить свою Шуру в мішкуватій зеленій шинелі з довгими рукавами (Гончар, III. 1959, 174);

Його парадний червоний придворний мундир був мішкуватий і неохайний (Полт., Повість.., 1960, 315); // Набряклий, опухлий, обвислий (про обличчя, щоки, живіт і т. ін.). Поміж мішкуватими повіками недобре ворушаться потайні неблискучі очі (Стельмах, II, 1962, 349); Мішкуваті щоки старого затремтіли, і він кілька разів стис долонями скроні, щоб заспокоїтися (Тют., Вир, 1964, 309).

2. перен. Неспритний, незграбний у рухах, неповороткий. Це був чоловік уже літній і зовсім непоказний з себе: невеличкого зросту, мішкуватий, одягнутий надто простенько (Ваш, Надія, 1960, 39); Коли дивитися на Дрозда в спину, його мішкувата постать.. нагадує фігуру літньої жінки (Гур., Життя.., 1959, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 761.