Що oзначає слово - "набакир"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


НАБАКИ́Р, присл., розм. З нахилом набік, зсунувши на одне вухо (перев. про головний убір). Браво сидів він на рулі, закинувши набакир високу смушеву шапку (Стор.., І, 1957, 250); Я став носить шахтарський чуб і набакир кашкет дешевий (Сос., II, 1958, 380).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 11.