НАБИ́ВАНКА, и, ж., рідко. Тканина з набивним кольоровим узором. Мавка виходить з хати перебрана: на їй сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах, вузька спідничка з набиванки і полиняла хвартушина з димки (Л. Укр., III, 1952, 227).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 12.