НАБО́Б, а, ч. Титул мусульманських аристократів (князьків) в Індії, а також особа, що носить цей титул.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 18.
Що oзначає слово - "набоб"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.