НАВЕРЗТИ́, зу́, зе́ш, док., перех., фам. Наговорити багато нісенітниць, дурниць. І чого не наверзе баба! Діти все дивуються (Дн. Чайка, Тв., 1960, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 27.