НАВКОЛІ́НЦІ, присл., діал. Навколішки. Гордій упав навколінці, натиснув на двері (Коп., Вибр., 1948, 248).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 36.
Що oзначає слово - "навколінці"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.