НАВЧИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст. Учителька. Батькові ж сказав [Славко], що це навчителька французької мови (Март., Тв., 1954, 299).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 44.