Що oзначає слово - "наглядати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


НАГЛЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАГЛЯ́НУТИ, ну, неш і НАГЛЯ́ДІТИ, рідко НАГЛЕ́ДІТИ, джу, диш, док. 1. (док. тільки нагля́нути) неперех., за ким-чим, з спол. сл. Пильнувати, слідкувати за ким — чим-небудь для контролю, забезпечення порядку і т. ін. Лукина почала тривожитись і наглядати за Уласом (Н.-Лев., III, 1956, 340); Чорнобривець почав уважно наглядами за його роботою (Гур., Новели, 1951, 71); Мати просила бабусю, щоб та наглядала за мною, стежила, скільки, я їм, коли лягаю спати (Сміл., Сашко, 1957, 67); [Психіатр:] Так ви наглянете, щоб ваша небога брала купелі регулярно і щоб увечері пізно не засиджувалась (Л. Укр., II, 1951, 66); // Стежити, спостерігати з метою нагляду. — Треба нам дуже стерегтися, бо тепер за нами будуть наглядати (Мирний, IV, 1955, 344); 3 часу навчання в гімназії і до останніх днів життя за ним [Л. Мартовичем] наглядала австро-угорська поліція (Жовт., 2, 1956, 97).

2. тільки недок., неперех., за ким — чим. Остерігаючись, слідкувати очима за ким-, чим-небудь. Зразу й подалися з хати: Остап до корови навідатись, а Артем наглядати за вулицею (Головко, II, 1957, 290); Хлопець тільки назирці наглядав за батьком, чекаючи на його від’їзд (Руд., Остання шабля, 1959, 173).

3. перех. Уважно розглядаючи, вибирати, відшукувати кого-, що-небудь. Наглядав [Вова] собі по кутках безпечне місце (Вас., І, 1959, 87); Та й славну жінку наглянув собі [Семен Кароташ]! (Коцюб., І, 1955, 41); Сам старий їздив на хутори наглядіти собі невістку, а синові — жінку (Мирний, IV, 1955, 38); [3арудний:] Може, й хазяїна собі вже нагледіла? Що ж, діло непогане, Олю (Мокр., П’єси, 1959, 116).

4. тільки док., перех. Поглянувши, звернути увагу на кого-, що-небудь, помітити, виявити когось, щось. Він ще здалеку наглянув братові стіжки (Коцюб., І, 1955, 120); Він пішов в гори та в скелі й наглядів орлине гніздо (Н.-Лев., III, 1956, 299); Між гуртом Андрій наглядів свою жінку і дочку (Ю. Янов., IV, 1959, 10); Кравцов першим нагледів машину, що їхала від села (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 190).

5. тільки недок., неперех., розм. Те саме, що погляда́ти. Соломії, очевидячки, сподобалось, що Роман наглядає на неї з садка (Н.-Лев., II, 1937, 61); Кола виходив, наглядав на шлях, наслухав (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 52).

6. неперех., розм. Мимохідь або ненадовго заходити, прибувати кудись, навідувати кого-, що-небудь (перев. для контролю, забезпечення порядку і т. ін.). Вона вчилась аж у столиці, в патріотичному інституті, де їх частенько наглядала сама цариця (Мирний, IV, 1955, 335); Раніш у хату було [дід] не нагляне, — тепер прийшов (Вас., Вибр., 1954, 15); Тільки оце прийшов Скиба на зміну.. Наглянув до молотарки (Головко, І, 1957, 345).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 49.