НАГЛЯ́ДА́ЧКА, нагля́да́чки, ж. Жін. до нагля́да́ч. Настуся.. ніби їла очима, ту капосну наглядачку (Н.-Лев., IV, 1956, 237); В окулярах і в чорному платті, трохи манірна, Ліда нагадувала класну наглядачку старих часів (Донч., V, 1957, 232).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 49.