НАГЛЯНСО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наглянсува́ти. Кринолін пастушки підмітає До блиску наглянсований паркет (Пера., II, 1958, 68); // у знач. прикм. Все дивилася [Любка] вниз, не Інакше, як видивлялася у хром своїх наглянсованих чобіток (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 50.