НАГРАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Грабуючи, привласнити багато чого-небудь. Щастя не можна награбувати, його треба — створювати самим! (Гончар, III, 1959, 130); Кривавий кат Куби, диктатор генерал Батіста був акціонером 40 різних компаній і за короткий час награбував більше як 400 мільйонів доларів (Ком. Укр., 5, 1963, 75).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 55.