НАГРОМА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГРОМА́ДИТИ, джу, диш, док., перех.
1. Насипати, накладати, навалювати і т. ін. купою. Він [самум] нагромаджує несподівані гори-пересипи навперейми.. морю (Л. Укр., III, 1952, 695); Вітер постійно переносить пісок на великі віддалі, нагромаджуючи його в горби різної величини і форми (Фіз. геогр., 5, 1956, 110); Йому було важко долати перешкоди, що їх нагромадила природа йому на дорозі (Гжицький, Опришки, 1962, 188).
2. Згрібаючи, збирати в якій-небудь кількості. — Бери он мішок і граблі та біжи на майдан, трохи паші нагромадиш корові… (Козл., Ю. Крук, 1950, 187).
3. Поступово збирати, відкладати що-небудь. Розвиток грошей як засобу платежу викликає необхідність нагромаджувати гроші перед строками сплати (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 145); Як бобова рослина, вона [квасоля] має здатність нагромаджувати в грунті азот (Зерп. боб. культ., 1956, 120); Грошей Гаврило Клумак нагромадив мільйони (Скл., Карпати, II, 1954, 95); // Поступово набувати (досвіду, знань, сили і т. ін.). Кожен молодий літератор має день у день підвищувати вимогливість до себе, оволодівати майстерністю, нагромаджувати літературний досвід (Літ. Укр., 27.III 1964, 2); Під керівництвом Леніна партія нагромадила великий досвід роботи в нелегальних умовах (Біогр. Леніна, 1955, 137).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 58.