НАДЗО́РЯНИЙ, а, е, поет. Який міститься вище зірок, за межами земної атмосфери. Я не літав в надзоряні країни, А все Державсь бездольної землі (Граб., І, 1959, 595); Інші [партизани] похилили голови за борт і бачили зірки далеко внизу під собою, й здавалося їм в останню смертну мить, що пливуть вони в надзоряну сяючу далину (Довж., І, 1958, 331).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 67.