НАДПОТУ́ЖНИЙ, а, е, техн. Який має дуже велику потужність. На службу зварникам незабаром стануть квантово-механічні генератори. Вони дають надпотужні пучки світлової енергії (Наука.., 9, 1963, 16); На четвертий день на колгоспному току загула нова надпотужна молотарка — її випустив завод як експериментальну (Минко, Ясні зорі, 1951, 202).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 76.