НАДРІ́ЧЧЯ, я, с. Місцевість біля річки, на березі річки. Теплий вересень гнав надріччям легкі туманці (Рад. Укр., 15.XI 1962, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 77.