НАДСІДА́ТИ, а́є, недок., НАДСІ́СТИ, ся́де, док., розм. Опускатися вниз, осідати під дією власної ваги. Гора надсіла і завалила хату (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 79.