НАДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. надува́ти. Багато реготу викликало надування поплавців Полянського, з яких дуже швидко й легко можна зробити хисткий місток через річку (Донч., І, 1956, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 80.