НАДУРО́ЧНИЙ, а, е. Який відбувається, здійснюється в години понад установлений, призначений нормою робочий час. В США дуже широко практикується надурочна робота, яка є засобом додаткової експлуатації робітників (Ком. Укр., 5, 1960, 7); // Який виходить за межі установленого, призначеного нормою. Комсомольці в надурочний час відремонтували верстати (Бойч., Молодість, 1949, 212).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 82.