НАДША́ХТНИЙ, а, е. Який міститься над шахтою. Автобус зупинився недалеко від надшахтної будови (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 167); Часто, виїжджаючи на-гора, Андрій оглядав переповнені надшахтні склади, і йому було радісно, що руди так багато (Гур., Наша молодість, 1949, 169).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 84.