Наді́б’я, б’я, с. Вещи, имущество. Того дня хто буде на криші, а надіб’є його в хаті, нехай не злазить узяти його. Єв. Л. XVII. 31.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 482.
Що oзначає слово - "надіб'я"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.