НАДІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. надіва́ти. Обидва боки мав до надівання пас: Ясний для празника, а темний — в будній час (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 55); Надівання шин на колеса.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 68.