НАДІ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наді́ти. Сива шапка так пристала до його чорного, як галка, волосся.., немов вона не надіта на його голову, а так він і родився з нею (Мирний, І, 1954, 77).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 70.